Без довгих прологів до конкретики:
1. Ні дискримінації в усіх її проявах! (В рекламі вакансії, при прийнятті на роботу, в оплаті праці у встановленні посадових обов’язків тощо).
2. Не вважаються дискримінацією у сфері праці встановлені КЗпП та іншими законами дії, а також обмеження прав працівників, що залежать від властивих певному виду робіт вимог (щодо віку, освіти, стану здоров’я, статі) чи обумовлені необхідністю посиленого соціального та правового захисту деяких категорій осіб. (Для прикладу, лікар не може бути без вищої освіти або машиніст не може мати погане здоров’я).
3. Роботу – своїм! Законами і статутами господарських товариств (крім акціонерних), сільськогосподарських кооперативів, фермерських господарств, громадських об’єднань, релігійних організацій та заснованих релігійними організаціями юридичних осіб можуть встановлюватися переваги для їхніх засновників (учасників) і членів при наданні роботи, переведенні на іншу роботу та залишенні на роботі в разі звільнення.
4. Колективний договір тепер і для ФОПів-роботодавців! Але як і раніше ні для кого не обов’язковий, бо укладається він за ініціативою однієї зі сторін – роботодавця чи колективу. Ніхто не хоче і добре.
5. Роботодавець зобов’язаний ознайомити працівника з текстом колективного договору до початку роботи за укладеним трудовим договором, а також у тижневий строк після укладення колективного договору, внесення до нього змін. Суб’єкти сторін колективного договору зобов’язані забезпечити постійний і безперешкодний доступ до колективного договору у порядку, визначеному цим договором, можливість його копіювання. Порядок ознайомлення з текстом колективного договору, змінами до нього визначається договором.
6. У разі зміни власника, реорганізації юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) умови колективного договору діють протягом строку, на який його укладено, але не більше одного року, якщо сторони не домовилися про інше.
7. Ні необґрунтованій відмові у працевлаштуванні! Відмовляєте кандидату на працевлаштування – шукайте аргументи, бо він може вимагати викласти причини відмови у паперовому вигляді.
8. Мінекономіки може прийняти рішення про поширення норм галузевих угод на всіх роботодавців за основним КВЕДом їх діяльності, навіть якщо вони ні в які організації не входять і нічого не підписували, у разі отримання відповідного спільного звернення від суб’єктів сторін цієї угоди.
9. Масові вивільнення працівників (скорочення штату) роботодавець повинен проводити після консультацій з профспілкою, якщо вона діє на підприємстві (за 3 місяці до скорочення). Масовим вивільненням з ініціативи роботодавця є протягом одного місяця:
1) вивільнення 10 і більше працівників у роботодавця з чисельністю працівників від 20 до 100;
2) вивільнення 10 і більше відсотків працівників у роботодавця з чисельністю працівників від 101 до 300;
3) вивільнення 30 і більше працівників у роботодавця з чисельністю працівників від 301 до 1000;
4) вивільнення 3 і більше відсотків працівників у роботодавця з чисельністю працівників від 1001 і більше.